Лаповець Н. Є. Патогенез імунної та цитокінової дизрегуляції при гострому апендициті та абдомінальному туберкульозі.

Об'єкт - абдомінальний туберкульоз та гострий апендицит; мета - з'ясувати особливості патогенезу імунної та цитокінової дизрегуляції при гострому апендициті та абдомінальному туберкульозі.;методи - імуноферментний (визначення концентрації інтерлейкінів - 1?, 2, 6, 8, 10, фактора некрозу пухлин-?,); популяційного складу лімфоцитів периферичної крові, концентрації імуноглобулінів A, G, M, циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові, математичний (обробка одержаних даних із використанням дисперсійного та кореляційно-регресійного математично-статистичного аналізу); результати - уперше на підставі комплексної оцінки параметрів клітинного, гуморального імунітету, цитокінового статусу проведено порівняння виявів імунної дизрегуляції у хворих на абдомінальний туберкульоз (хронічне специфічне запалення) та гострий апендицит (гострий неспецифічний запальний процес); уперше показано, що зміни цитокінового та імунного статусу залежать від типу запального процесу в черевній порожнині; спільними рисами при гострому апендициті та абдомінальному туберкульозі є активація гуморальної та кілерної ланок імунітету, Т-клітинний імунодефіцит, а відмінності полягають у прояві при гострому апендициті нейтрофільного типу гемограми, зростанні вмісту IL-1, IL-6, IL-8, TNF-, у той час як для абдомінального туберкульозу характерним є лімфоцитарний тип гемограми та більш виражене підвищення вмісту IL-2 та IL-10, що є підставою для диференційної діагностики даних патологічних станів; вдосконалено оцінку наслідків імунопровокаційної проби Коха визначенням імунного та цитокінового статусу хворих до і після проведення проби; показано, що за змінами імунного статусу та цитокінового спектру крові імунопровокаційна проба Коха загострює прояви абдомінального туберкульозу; уперше виявлено наявність кореляційних зв'язків різного ступеня щільності й спрямування між рівнями інтерлейкінів та показниками клітинного і гуморального імунітету при обох досліджених патологічних станах і показано переважання їх кількості за умов абдомінального туберкульозу порівняно з гострим апендицитом.