Бояндіна Г. С. Принцип симпатії у філософській антропології.

Дисертаційне дослідження присвячено аналізу ролі симпатії як своєрідного принципу антропологічного розуміння життя особистості. У дисертаційній роботі розглянуто витоки концепту симпатії у традиції новоєвропейської філософії та досліджено феноменологічні основи принципу симпатії у М.Шелера. З'ясовано, що саме у філософській антропології М. Шелера поняття симпатії почало фігурувати в значення принципу, без якого неможливо уявити дію цінностей, сутність любові, інтерсуб'єктивності, соціальності, солідарності. Дисертанткою доводиться, що концепція посутності (Sachlichkeit) Г.-Е. Генстенберга є своєрідною інтерпретацією шелерівського концепту симпатії. Якщо наша вітчизняна традиція виходила з уявлення про роль предметного ставлення до дійсності, то Г.-Е.Генгстенберг слідом за М.Шелером фокусував свою увагу на здатності людини сприймати суще заради нього самого, коли речі цікаві самі по собі, тобто передбачається конституююча роль симпатії також щодо сприйняття певного роду предметностей в життєвому світі людини