Завірюхіна І. Г. Контекстуальна парадигма художньо-інноваційних процесів в українській драматургії кінця ХІХ - початку ХХ ст.

У роботі досліджується вплив соціального, театрального та культурологічного контекстів на українську драматургію кінця ХІХ - початку ХХ ст.Розглянуто посилення дидактичного елементу в драматургії і його еволюцію від незначного елемента поетики до визначальної характеристики драматичного тексту у зв'язку з соціальними обставинами побутування театру. Досліджено провідні театральні системи означеного періоду (романтично-побутову і реалістично-побутову). Досліджено її маркантні особливості в контексті театрального міфу і театру жорстокості Антонена Арто. Проаналізовано міфотворення як одну з головних тенденцій модерного світогляду в контексті введення до тексту п'єс народних обрядів і пізнішого переосмислення християнських, поганських та історичних сюжетів задля витворення на їх основі міфологічної парадигми служіння Україні та здобуття її незалежності.