Івчук В. В. Вплив сполук ренію і платини на біохімічні показники печінки у моделі канцерогенезу

1. Об'єкт дослідження - активність діагностичних ферментів печінки. Мета дослідження - дослідити гепатопротекторні властивості кластерних сполук ренію трьох структурних типів в моделі канцерогенезу при різних формах введення пухлиноносіям цих сполук і цисплатину, зокрема у вигляді наноліпосом і твердих наночасток. Методи: спектрофотометрія, фотоколориметрія, експериментальні моделі пухлинного росту та гострого токсичного гепатиту, гістологічні та цитологічні методи, методи математичної статистики. Теоретичні й практичні результати, новизна: Вперше вивчено вплив сполук ренію і платини на діагностичні показники стану печінки у моделі канцерогенезу та показано гепатопротекторний вплив кластерних сполук ренію при різних способах введення протипухлинних препаратів. Вперше показано гепатопротекторну дію кластерних сполук ренію у моделі канцерогенезу, особливо ефективну при введенні сполук ренію і платини у вигляді змішаних наноліпосом. Вперше показано гепатопротекторну функцію сполук ренію у моделі гострого токсичного гепатиту. Запропоновано механізми дії гепатопротекторів. Знайдено сполуку - цис-диацетонітрилотетрахлороди-ню-адамантилкарбоксилатодиреній(ІІІ), введення якої разом з цисплатином у співвідношенні 4:1 у формі змішаних наноліпосом супроводжувалося одночасно гальмуванням росту пухлини та збереженням нормального рівня біохімічних показників та морфологічного стану печінки.