Міщук О. А. Полімерні системи на основі іономерних поліуретанів і природних сполук, що здатні деградувати під впливом факторів довкілля

Об'єкт дослідження - створення полімерних систем на основі синтетичного полімеру і природних сполук на базі природної відновлюваної сировини, здатних деградувати під впливом факторів довкілля. Метою роботи було створення полімерних систем на основі іономерних поліуретанів і природних сполук, а саме моно-, ди- і полісахаридів, здатних деградувати під впливом факторів довкілля; встановлення взаємозв'язку між їх структурою і властивостями, закономірностей впливу структури та складу на характер процесів (біо)деградації. Основні результати роботи одержано за допомогою таких методів дослідження: інфрачервоної спектроскопії, ексклюзійної хроматографії, рентгеноструктурного аналізу, диференційної сканувальної калориметрії, динамічного механічного аналізу, термогравіметричного аналізу, піролітичної мас-спектрометрії. Обґрунтовано можливість створення полімерних систем на основі іономерних поліуретанів та природних сполук зі значно підвищеною здатністю до деградації в умовах довкілля порівняно з традиційними іономерними поліуретанами на водній основі та матеріалами на основі механічних сумішей водних дисперсій іономерних поліуретанів та водних розчинів природних полімерів. Розроблено новий спосіб отримання крохмалевмісних водних дисперсій іономерних поліуретанів шляхом введення водного розчину крохмалю до розчину іономерного олігоуретану при поєднанні стадії подовження ланцюга та процесу диспергування , нових вуглеводвмісних іономерних поліуретанів з використанням вуглеводу як діольної основи, та іономерних поліуретанів, що містять у своєму складі одночасно фрагменти моно-(ди-)сахариду та полісахариду, введених на різних стадіях синтезу. Показано можливість оцінки ступеня (біо)деградабельності за допомогою фізичних методів дослідження. Встановлені закономірності зміни структури і властивостей іономерних поліуретанів, що містять у своєму складі фрагменти сполук природного походження, дозволять прогнозувати і цілеспрямовано регулювати їх властивості та строк експлуатації, змінюючи склад і умови отримання, скоротивши тим самим витрати на утилізацію та переробку відходів.