Цалан Ю. В. Антропогенні трансформації угруповань колембол (Collembola) в заплавних лісах Закарпаття.

Дисертація присвячена вивченню угруповань колембол лісових екосистем заплави р. Латориці на території Закарпатської низовини. Проведено аналіз змін параметрів різноманіття угруповань колембол під впливом вирубування і гідромеліорації та оцінено індикаційне значення цієї групи педобіонтів у процесах господарського використання лісів. У досліджених лісових ценозах було виявлено 125 видів, що належать до 61 роду та 15 родин. Вперше для для науки описано 2 нових види Collembola з родів Tetracantella i Spinonychiurus. Встановлено, що фактор вологості має сильніший вплив на угруповання колембол, ніж різні лісогосподарські впливи. Моделі середовища, побудовані на основі ординаційного та кластерного аналізу угруповань колембол, демонструють, що зміна гідрологічного режиму едафотопу внаслідок осушувальної меліорації може пояснити трансформацію фауністичного складу та структури угруповань на 41%, тоді як лісогосподарські заходи, пов'язані з вирубуванням та лісовідновленням лише на 4%. На підставі проведених досліджень виявлено, що як окремі види ногохвісток так і структурні параметри їх угруповань є інформативними індикаторами зміни гідрологічного режиму та лісогосподарських заходів у заплавних екосистемах Закарпаття. Ординаційний аналіз виявив два види ногохвісток (Folsomia quadrioculata та Isotomiella minor), які є індикаторами екологічного стану едафотопу у періодично затоплюваних лісових ценозах, та 5 видів (Folsomia penicula, Folsomia manolachei, Pseudosinella horaki, Parisotoma notabilis та Tomocerus minutus) - індикаторами едафотопу у гідромеліорованих ценозах. Найінформативнішими синекологічними показниками, які можна використовувати для оцінки антропогенного впливу на заплавні лісові едафотопи, є інвентаризаційне різноманіття, набір домінантних видів, спектри біотопних груп і життєвих форм.