Бобко Т. В. Зміст і форма правочину в цивільному праві

Дисертація містить комплексне дослідження змісту і форми правочину в цивільному праві. Здійснено теоретичний аналіз поняття "правочину", його становлення в цивільному законодавстві України. Досліджені наслідки вчинення правочину із зазначенням в якості таких податкових, реєстраційних, повідомлювальних та облікових. Розкрито вимоги, що висуваються законодавством до змісту і форми правочину, зокрема, до його письмової форми, нотаріального посвідчення. Наводяться вимоги до державної реєстрації правочинів. Обґрунтовується, що зміст і форма правочину є відносно самостійними елементами, що характеризують правочин як юридичне поняття й логічну конструкцію. Вимоги, які ставляться до змісту правочину, не можуть ставитись до форми і навпаки. Так само, підстави недійсності правочину через вади змісту не можуть поширюватись і на вади форми. Форму правочину слід відрізняти від порядку її укладення. Наприклад, обмін листами, телеграмами, повідомленнями є способами укладення правочину, хоча ЦК називає цей процес елементами його форми. Проаналізовані вимоги до форми правочину - письмової і нотаріальної, до процедури його нотаріального посвідчення й державної реєстрації.