Жабо Т. М. Ефективність медико-соціальної реабілітації інвалідів, хворих на хронічні обструктивні захворювання легень.

Об'єкт дослідження: бронхіальна астма та хронічне обструктивне захворювання легень. Мета дослідження: підвищити ефективність медико-соціальної реабілітації інвалідів, хворих на бронхіальну астму та хронічне обструктивне захворювання легень. Методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні та інструментальні дослідження. Теоретичні та практичні результати: Вперше показано, що у інвалідів, хворих на тяжку бронхіальну астму, варіанти поліморфізму гена ангіотензин-II-рецептора 1-го типу (генотип СС) призводять до підвищення артеріального тиску. Наявність у інвалідів, хворих на бронхіальну астму генотипу СС асоціюється з високою частотою симпатикотонії та артеріальню гіпертензією, що обтяжує загальний стан пацієнта і знижує ефективність засобів фізичної реабілітації. При застосуванні дихальної реабілітації у інвалідів, хворих бронхіальною астмою доказано зростання нормального тонусу вегетативної нервової системи. Динаміка показників вегетативного тонусу в ході реабілітації у інвалідів, хворих на хронічні обструктивні захворювання легень характеризується зменшенням симпатичного тонусу вегетативної нервової системи. Інваліди, хворі на хронічні обструктивні захворювання легень потребують посилення реабілітаційних заходів, спрямованих на нормалізацію фізичного статусу, тоді як у інвалідів, хворих на бронхіальну астму відмічається збільшення ролі психологічних проблем, які вимагають відповідної допомоги. Ступінь упровадження: статті, тези, матеріали, включення в навчальний процес вищих медичних учбових закладів. Сфера, галузь використання: медицина.