Клименко Н. Ю. Взаємодія аміноцукрів із поверхнею модифікованих альбуміном високодисперсних оксидів та властивості нанокомпозитів на їх основі

Досліджено процеси, що відбуваються при взаємодії біомолекул (альбуміну та аміноцукрів) із поверхнею високодисперсного кремнезему, титано- та алюмокремнеземів. Встановлено, що максимальна адсорбція бичачого сироваткового альбуміну спостерігається на поверхні титанокремнезему. Досліджено адсорбцію аміноцукрів N-ацетил-D-глюкозаміну та D-галактозаміну в залежності від природи поверхні адсорбенту. Показано, що максимальна адсорбція аміноцукрів спостерігається для змішаних оксидів. Розраховано параметри адсорбції одержаних нанокомпозитів. Методом ІЧ-спектроскопії показано, що на поверхні високодисперсних оксидів молекула білка зі згорнутої глобули переходить в розгорнуту форму, що підтверджується адсорбційними даними. Методом температурно-програмованої десорбційної мас-спектрометрії виявлено, що пік виділення сірководню може бути тестовим при аналізі нанокомпозитів із білковим покриттям. Інтенсивність виділення сірководню прямо пропорційно кількості білка на поверхні носія. Встановлено зміни будови шару води, зв'язаної з високодисперсними оксидами та альбуміном. Виявлено різні форми води (слабкоасоційованої та в складі кластерів різного розміру і складу), що може бути зумовлено їх локалізацією в просторово відокремлених порожнинах, які сформовані структурними елементами клітин. Зростання концентрації внутрішньоклітинної води супроводжується збільшенням кількості сильнозв'язаної води, що свідчить про зміни властивостей внутрішньоклітинного простору. Показано, що адсорбція аміноцукру на поверхні високодисперсного кремнезему підвищує життєздатність деконсервованих репродуктивних клітин биків, тоді як попередня обробка поверхні білком дещо знижує їх рухливість.