Головчук С. Ю. Проблема виховання патріота-державника у педагогічній спадщині Григорія Ващенка (1878 - 1967)

У дисертації на основі цілісного ретроспективного аналізу психолого-педагогічної спадщини і діяльності Г. Ващенка узагальнено його ідеї про патріотичне виховання українців як мету національної педагогіки, що розглядалася ним у поєднанні здобутків європейської філософсько-педагогічної думки та української народної педагогіки. Домінантами національного виховання Г. Ващенко вважав: релігійно-духовне начало (Бог) і патріотизм (Україна) як інтегрований вияв особистісної суті українця. Визначено і схарактеризовано п'ять основних етапів розвитку поглядів Г. Ващенка на національне питання і проблему виховання патріотизму. Встановлено, що провідними чинниками у вихованні патріота-державника вчений вважав формування волі й характеру в поєднанні з доцільно організованим фізичним розвитком (тіловихованням). Представлено аналіз трансформації суспільно-морального принципу патріотизму у вітчизняній педагогічній думці, починаючи з кінця XIX ст. і до початку XXI ст., а також авторське тлумачення поняття "патріот-державник".