Кравченко В. О. Правове регулювання звільнення за одноразове порушення трудових обов'язків.

Доведено, що основне завдання трудового законодавства - збалансувати взаємовідносини працівника й роботодавця так, щоб вони не обмежували один одному свободу вибору трудових правовідносин. Вільний характер праці, свобода трудового договору спричинили необхідність закріпити в законодавстві конкретних підстав звільнення з роботи й надати сторонам цього правочину права ініціювати його припинення. Обстоюється позиція, що прогулом слід вважати відсутність працівника на робочому місці без поважних причин, позаяк термін "робота" в першу чергу пов'язаний з виконанням останньою своїх трудових обов'язків на робочому місці, а не з перебуванням на території підприємства. Обґрунтовано, що для звільнення керівника підприємства (установи, організації) за винні дії, внаслідок яких заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати, цілком достатньо застосування п. 1 ст. 41 КЗпП України. Сформульовані численні пропозиції й рекомендації з удосконалення правового регулювання звільнення за одноразове порушення трудових обов'язків.