Верещака І. В. Активація м'язів плечового поясу та плеча людини в "двосуглобових" ізометричних зусиллях руки.

Роботу присвячено вивченню процесів координації центральних моторних команд (ЦМК), які надходять до м'язів руки людини в довільних "двосуглобових" ізометричних зусиллях. Як кореляти інтенсивності ЦМК розглядались поточні амплітуди випрямлених та усереднених ЕМГ, що відводились від м'язів плечового поясу та плеча. Розвиток зусилля здійснювався у горизонтальній площині в умовах фіксованого положення руки. Показано, що переважна активація м'язів, котрі є агоністами для певного напрямку, як правило, супроводжувалась коактивацією м'язів-антагоністів. Моторні задачі, для яких напрям генерації зусилля відносно обох суглобів співпадає, реалізувались по більш простим програмам у порівнянні з розвитком ізометричних зусиль у секторах їх "неспівпадаючих" орієнтацій. У порівнянні з ізотонічними рухами динамічні компоненти ЕМГ при ізометричних скороченнях м'язів були незначними, вони з'являлися тількі, коли швидкість періоду наростання зусилля підвищувалась до 0,12-0,25 с. За допомогою побудови діаграм інтенсивності ЕМГ активності були встановлені сектори переважної активності окремих груп м'язів. Встановлено, що форма таких секторів активності м'язів більш суттєво залежала від орієнтації вектора зусилля у порівнянні зі зміною положення сегментів руки. Перевірялася гіпотеза суперпозиції ЦМК у задачах сумації векторів сили. Експерименти з порівняння трьох векторів сили, один з яких (результуюче зусилля) є векторною сумою двох інших (складові зусилля), показали, що ЕМГ-активність м'язів під час реалізації результуючого зусилля у більшості випадків досить задовільно описувалися сумою відповідних ЕМГ складових зусиль. Суперпозиція ЦМК спостерігалася при генерації як у "співпадаючих" так і у "неспівпадаючих" напрямках вектора зусилля.