Об'єкт дослідження - процеси державного регулювання системи формування стратегії молодіжної політики в регіоні. Мета дослідження - розвиток теоретичних положень, розробка науково-методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо розробки ефективної стратегії формування молодіжної політики в регіоні. Методи дослідження - індукції, дедукції, діалектики, системного й факторного аналізу, абстрактно-логічного та системного аналізу, абстрагування, оптимізації. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні положення й висновки безпосередньо доведено до рівня конкретних практичних пропозицій в діяльності регіональних та місцевих органів влади. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше сформовано соціально-демографічний портрет молоді та розширено стратегію формування і реалізації молодіжної політики в регіоні шляхом розвитку молодіжних консультаційно-дорадчих структур при органах державної влади в сучасних умовах. Удосконалено зміст категорії "державна молодіжна політика" як окремого, системного напряму практичної та теоретичної діяльності органів державної виконавчої влади щодо забезпечення умов та соціальних гарантій розвитку молодих громадян, що має цілеспрямований характер та забезпечує декларовані й узаконені найвищими законодавчими органами права і свободи молодої людини, створює необхідні умови для її ефективного соціального становлення, розвитку здібностей, реалізації творчого потенціалу як у власних інтересах, так і конкретного регіону, суспільства в цілому; методичний підхід до формування моделі взаємодії органів державної влади на рівні регіону з молоддю як сукупності інструментів, організаційного та інформаційного забезпечення, який на відміну від зарубіжних враховує специфічні риси становлення та розвитку української молоді з позиції узагальнення особливостей її життєдіяльності як окремої соціально-демографічної групи; механізм програмно-цільового планування молодіжної політики на різних рівнях управління в Україні шляхом поширення методів соціалізації процесів формування профільних цільових програм, що дозволило сформувати дієву державну молодіжну політику як цілісну систему за умов урахування регіональних традицій та специфіки молодіжного руху, демографічної ситуації, структури народного господарства і фінансово-економічного становища регіону, особливостей співпраці органів влади з молоддю. Дістали подальшого розвитку класифікаційні ознаки систематизації специфічних рис молоді з позиції узагальнення особливостей її життєдіяльності як окремої соціально-демографічної групи, що дало змогу обґрунтувати потребу удосконалення механізмів програмно-цільового планування молодіжної політики органами державної влади в регіонії.
