Горшкова А. С. Державний механізм забезпечення коеволюції економіки та освіти як соціальних інститутів

Об'єкт дослідження - процеси державного забезпечення погодженого розвитку економіки та освіти як соціальних інститутів. Мета дослідження - удосконалення державного механізму забезпечення коеволюції економіки та освіти як соціальних інститутів на основі обґрунтування концептуального підходу та розробки методичного забезпечення в рамках системно-еволюційної парадигми. Методи дослідження - системного підходу, аналітичного моделювання, загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція, системний, типологічний і порівняльний аналіз). Практичне значення отриманих результатів мають концептуальний підхід і методичні положення, що визначають удосконалення державного механізму забезпечення коеволюції економіки та освіти як соціальних інститутів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше обґрунтовано концептуальний підхід до формування механізму коеволюції економіки та освіти України на основі виявлених закономірностей їх узгодженого розвитку як соціальних інститутів, що забезпечує збереження цілісності суспільства як системи в період глобалізації та міжнародної інтеграції. Удосконалено державний механізм забезпечення коеволюції економіки та освіти як соціальних інститутів в територіальному аспекті із застосуванням теорії кластерізації М. Портера; державний механізм забезпечення коеволюції економіки та освіти як соціальних інститутів в організаційному аспекті, що передбачає розвиток регіональних університетських комплексів; методичні положення щодо впровадження діяльнісно-компетентнісного підходу до навчання в рамках відкритої освіти в якості методичного забезпечення функціонування механізму забезпечення коеволюції економіки та освіти в Україні в період домінування цілей технологічного розвитку національної економіки. Дістали подальшого розвитку: методичний підхід до процесу формування замовлення для системи освіти, який обумовлений соціальним й економічним чинниками та передбачає корекцією за допомогою державного замовлення з урахуванням стратегії соціально-економічного розвитку країни; методичний підхід до виявлення потреб економіки у фахівцях відповідного рівня кваліфікації і формування економічного замовлення для системи освіти, що передбачає програмування економічного розвитку, виходячи з необоротності становлення економіки знань та формування інформаційного суспільства.