Об'єкт дослідження - це пінобетон неавтоклавного твердіння середньою густиною 600 кг/м3, фізичні моделі композиційних будівельних матеріалів щільної і макропористої структури.; методи - це фізико-механічні характеристики вихідних сировинних матеріалів, а також пінобетону визначено стандартними методами, регламентованими ДСТУ. При виконанні експериментальних робіт, обробку результатів проведено за допомогою комп'ютерних програм Adobe Photoshop CS3, Excel, Delphi; результати - розроблено методику проектування складів, та запропоновано комплекс заходів по управлінню фізико-механічними властивостями пінобетону за рахунок раціональних співвідношень між твердою, рідкою і газовою фазами; в пінобетоні, виділені параметри структури такі, як елементи і зв'язки між ними. Показано, що фізико-механічні властивості КБМ залежать від загальної довжини ВПР; Запропоновано методику кількісної оцінки структурних параметрів на фізичних моделях матеріалів щільною і пористої структури з використанням цифрової відео зйомки та обробки фіксацій на ПК; визначено, що залежність міцності пінобетону від початкових вмістів твердої фази носить коливальний характер, що притаманне системам, які самоорганізуються; новизна - у цементному камені, як матричному матеріалі пінобетону, і в самому пінобетоні виділені структурні елементи твердої фази та внутрішні поверхні розділу (ВПР), як якісні характеристики, що визначають властивості матеріалу. Показано та підтверджено, що фізико-механічні властивості композиційних будівельних матеріалів залежать від геометрії структурних елементів та довжини внутрішніх поверхонь розділу; запропоновано фізичні моделі для вивчення структуроутворення композиційних матеріалів щільної та макропористої структури. Розроблена методика якісної ілюстрації та кількісного визначення структурних параметрів твердої складової таких, як елементи твердої фази, внутрішні поверхні розділу та ін.; на прикладі пінобетону і піногіпсу вивчено вплив співвідношень фаз на різних стадіях організації структури на їх фізико-механічні властивості. Виявлено, що цей вплив має коливальний характер, що властиво системам, що самоорганізуються. Хвилеподібний характер залежності вказує на те, що при певних співвідношеннях фаз створюються найбільш сприятливі умови для структуроутворення пінобетону; на підставі системного підходу та результатів експериментів розроблена методика проектування раціональних складів пінобетону. Запропонована методика враховує явища самоорганізації систем і дозволяє при мінімальних витратах призначити склад, що забезпечує, необхідні властивості пінобетону; впроваджено - результати, отримані в дисертаційній роботі, увійшли в основу технологічного регламенту на виробництві стінових блоків з неавтоклавного пінобетону. За рекомендацією автора в період з 2008 по 2010 рік на ПКФ "Профбудкомплект" випущено понад 1,5 тис. м3 пінобетону
