Об'єкт дослідження - процес калібрування вимірювальних приладів та перетворювачів. Мета дослідження - підвищення точності оцінок невизначеності вимірювань при калібруванні вимірювальних приладів та перетворювачів за рахунок використання інформації про невизначеності та закони розподілу значень еталонних величин, що відтворюються, і показань вимірювального приладу. Методи дослідження - аналітичні методи, засновані на теорії ймовірності та математичній статистиці, теорії вимірювань, методи імітаційного моделювання, оптимізаційні методи пошуку мінімуму функцій, теорія штучних нейронних мереж. Апаратура для досліджень - персональний комп'ютер. Теоретичні та практичні результати - сформульовані положення дозволяють підвищити точність оцінок невизначеності вимірювань під час калібрування засобів вимірювальної техніки. Розроблені та удосконалені методи є основою для розробки нормативних документів, регламентуючих порядок обробки результатів і оцінювання невизначеності вимірювань під час калібрування засобів вимірювальної техніки у відповідності до конкретних моделей передачі розміру фізичної величини. Розробка та впровадження на державному рівні таких документів забезпечить компетентність органів з оцінки відповідності. Наукова новизна - набули подальшого вдосконалення методи оцінювання невизначеності вимірювань під час калібрування вимірювальних приладів та перетворювачів у контрольованій точці шкали, які враховують квантування за рівнем та розсіювання показань вимірювального приладу, а також кореляцію між показаннями еталонного вимірювального приладу та вимірювального приладу, що калібрується; вперше розроблено метод обробки результатів та оцінювання невизначеності вимірювань при побудові калібрувальної характеристики вимірювального приладу чи перетворювача шляхом реалізації процедури менеджменту невизначеності на основі оптимізаційних методів пошуку максимуму функції правдоподібності, що враховує сумарні невизначеності значень еталонних величин, що відтворюються, і показань вимірювального приладу; вперше запропоновано метод обробки результатів і оцінювання невизначеності вимірювань для побудови побудові калібрувальної характеристики вимірювального приладу чи перетворювача за допомогою штучної нейронної мережі, який дозволяє виключити етап вибору моделі калібрувальної характеристики і забезпечує виконання критерію адаптації; вперше розроблено метод обробки результатів і оцінювання невизначеності вимірювань для побудови побудові калібрувальної характеристики вимірювального приладу чи перетворювача за допомогою штучної нейронної мережі, що працює на базі інтервальної арифметики з алгоритмом навчання Левенберга-Марквардту та дозволяє враховувати сумарні невизначеності значень еталонних величин, що відтворюються, і показань вимірювального приладу. Результати дисертаційної роботи впроваджені під час проведення робіт на Державному підприємстві "Науково дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства" (м. Київ), Державному підприємстві "Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (м. Донецьк), у Національному науковому центрі "Інститут метрології" (м. Харків) та у навчальному процесі на кафедрі метрології та вимірювальної техніки Харківського національного університету радіоелектроніки (м. Харків), що підтверджено актами про впровадження. Наукові та практичні результати дисертаційної роботи можуть бути використані випробувальними та калібрувальними лабораторіями для забезпечення потреби у простежуваності вимірювань при використанні еталонних зразків органічного та біологічного походження; органами державної метрологічної системи під час створення методик обробки результатів вимірювань, зокрема під час кількісного хімічного аналізу зразків речовин і матеріалів; в навчальному процесі метрологічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
