Золотоноша Л. А. Культурософські та екзистенційні мотиви в українській ліриці другої половини ХХ - початку ХХІ ст. (інтертекстуальні аспекти)

Проведено комплексне дослідження інтертекстуальної взаємодії провідних архетипно-культуральних та екзистенційних мотивів української лірики другої половини ХХ - початку ХХІ ст., виокремлено лірику культуральну (залучає реалії і поняття культури в її тисячолітніх нашаруваннях) та, вужче, культурософську (охоплює тексти, що творять своєрідну художню культурософію завдяки переживанню цих реалій і понять - від архетипно-культуральних моделей до сучасних екзистенційно-культурософських мотивів у різноманітних взаємопереплетіннях). З'ясовано ментальні та екзистенційні джерела художньої натуро- і культурософії, досліджено поетичні засоби нарощення духовно-мистецького, інтелектуально-емоційного шару завдяки як актуалізації архетипних мотивів, символів, образів, так і оновленню художньої палітри. Означено динаміку української лірики названого періоду як розгортання єдиного духовно-мистецького тексту. Під цим оглядом проаналізовано поезію шістдесятників (Ліна Костенко, М. Вінграновський, І. Драч, Д. Павличко, В. Коротич, В. Симоненко), постшістдесятників (В. Стус, В. Голобородько), "Нью-Йоркської групи" (Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський), "Київської школи" (В. Кордун, М. Воробйов, М. Григорів), а також поетів, що стоять певною мірою осібно від літературних течій, угруповань, шкіл (Л. Талалай, М. Шевченко, П. Вольвач). Аналіз художніх текстів, показав, що над усіма екзистенціалістськими моделями, інтертекстуальними комбінаціями архетипів, дискурсів, цитат, мотивів, концептів творчо "живий", невтоленний автор здобувається і на власний емоційно-мислительний прорив у незвідане. Ключові слова: інтертекст, екзистенціалізм, образ, символ, архетипно-культуральний мотив, екзистенційно-культурософський мотив.