Бобухов Д. В. Синтез, будова та властивості карбонільних похідних ренію

Об'єкт дослідження - карбонільні сполуки ренію(I) з різними лігандними системами. Мета дослідження - синтез, встановлення будови та властивостей комплексів на основі карбонілів ренію(I), як потенційних люмінофорів та біологічних маркерів. Методи дослідження: ІЧ-, УФ-, ЯМР-, мас-спектрометрія (встановлення складу та будови синтезованих сполук), люмінесцентна спектроскопія (визначення люмінесцентних властивостей), хімічний аналіз (встановлення складу синтезованових сполук), диференціальний термічний аналіз (визначення фазових переходів), рентгеноструктурний аналіз (встановлення кристалічної будови), циклічна вольтамперометрія (визначення окисно-відновних властивостей). Теоретичні і практичні результати: розроблено методи безавтоклавного синтезу реній(I) пентакарбонілгалогенідів відновленням сполук Ренію натрій гіпофосфітом у суміші галогеноводневої та мурашиної кислот. Виявлено індивідуальну 4f-люмінесценцію у ближній ІЧ-області спектру в гетероядерних Re(I)-Yb(III) комплексах. Встановлено, що ренієвий металоцентр у Re(I)-Yb(III) комплексах виступає як сенсибілізатор люмінесценції. Новизна положень та результатів: уперше синтезовано низку Re(I)-Ln(III) гетероядерних комплексів та досліджено їх спектрально-люмінесцентні властивості. Уперше виконано селективне приєднання трьох металоцентрів (Re(I), Mn(I), фероцен) до фрагменту пептидо-нуклеїнової кислоти завдяки використанню специфічних реакцій приєднання ацетиленової, карбоксильної та аміногрупи. Сфера використання: синтезовані гомо- та гетероядерні комплексні сполуки ренію(I) можуть знайти практичне застосування як люмінофори в матеріалах нової техніки та як біологічні маркери в біомедицині.