Гуляк Р. Е. Моніторинг ресурсної компоненти економічного потенціалу адміністративно-територіальних одиниць (на прикладі м. Харкова)

Метою дослідження є розробка теоретико-методичних засад економічного моніторингу ресурсної компоненти економічного потенціалу адміністративно-територіальних одиниць. Об'єктом дослідження є процес економічного моніторингу адміністративно-територіальних одиниць. Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти економічного моніторингу ресурсної компоненти економічного потенціалу адміністративно-територіальних одиниць. Методи дослідження. Для розв'язання поставлених у роботі завдань використовувалися різноманітні загальнонаукові та спеціальні методи: логічного узагальнення, дедукції та індукції, аналізу і синтезу, порівняння, а також формальної логіки - для уточнення й розвитку понятійно-категоріального апарату дослідження; діалектичний метод сходження від абстрактного до конкретного - для визначення сутності, структурних особливостей економічного потенціалу та місця в ньому ресурсної компоненти; таксономії - для оцінки рівня розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу та її складових; аналізу темпів зростання - для побудови динамічної аналітичної моделі узгодженого розвитку ресурсної компоненти економічного потенціалу; логіко-аксіоматичний - для встановлення індикативних відносин між темпами зростання показників; економіко-статистичного моделювання - для оцінки впливу складових ресурсної компоненти економічного потенціалу на її загальний рівень розвитку; імпульсного, когнітивного та ймовірнісного моделювання - для розробки прогнозних сценаріїв та короткочасного прогнозу розвитку складових ресурсної компоненти економічного потенціалу адміністративно-територіальних одиниць; наукової абстракції - для визначення стратегічно-тактичних орієнтирів регулюючого впливу. Розроблені системно-діагностичні та специфічні принципи моніторингу, які дозволяють врахувати системні фундаментальні властивості об'єкта моніторингу та надають результатам останнього диференційного характеру, багатоаспектності, більшої обґрунтованості та об'єктивності. Удосконалено організаційний механізм моніторингу ресурсної компоненти економічного потенціалу, що складається з логічно та послідовно поєднаних процесів, які є результатом декомпозиції семіотико-ретроспективного, причинно-перспективного й інтерпретаційного етапів. Запропоновано методичний підхід до моніторингу, який забезпечує диференціацію останнього за такими інструментально-методичним, структурним, ієрархічним та часовим аспектами. Сформовано комплексну систему інтегральних і частинних індикаторів моніторингу шляхом дотримання при їх формуванні семантичного та синтаксичного принципів, які забезпечують логічну та математичну строгість оцінки інтенсивного та екстенсивного аспектів розвитку ресурсної компоненти. Пропозиції щодо формування та використання механізму моніторингового дослідження, до якого застосовано диференційний підхід, а також методики визначення індикаторів моніторингу впроваджено у роботі Управління підприємництва та дозвільних процедур Департаменту підприємництва та споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради (довідка № 06-138 від 12.03.2012 р.). Наукові рекомендації використовувалися у Головному науково-експертному управлінні Апарату Верховної Ради України в процесі наукової експертизи проектів законів України з питань регіональної політики (довідка № 16/3-270 від 24.06.2011 р.). Основні теоретичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі Харківської національної академії міського господарства при викладанні дисциплін "Організація систем життєзабезпечення міста", "Менеджмент міського господарства", "Економічна діагностика" у Харківській національній академії міського господарства (довідка № 825 від 27.02.2012 р.).