Об'єкт дослідження - процес алмазно-іскрового шліфування твердих сплавів із застосуванням технології мінімального змащування у вигляді твердого мастильного матеріалу. Предмет дослідження - фізико-механічні особливості взаємодії різальної поверхні з оброблюваним матеріалом, оптимізація умов АІШ із застосуванням технології мінімального змащування, аналіз якості обробленої поверхні - шорсткості й залишкових макронапружень, і їхній взаємозв'язок зі зносостійкістю шліфованих інструментів, визначення мінімальної сумарної технологічної собівартості обробки, що дозволяє зробити вартісну оцінку якості. Робота виконана на основі досліджень процесу алмазно-іскрового шліфування твердих сплавів із застосуванням розробленої й реалізованої технології мінімального змащування; у якості мастила використано суміш вуглеводневих складових - стеаринової й карбоксильної кислот. У роботі використано положення теорії різання матеріалів, шліфування, технології машинобудування, особливостей фізико-механічної й фізико-хімічної взаємодії, планування експерименті. Експериментальні дослідження проводилися на спеціальних установках, що реалізують процес, за допомогою спеціальних динамометрів, установок для шліфування за пружною схемою; експерименти виконувалися на базі модернізованого універсально-заточувального верстата, який дозволяє здійснювати процес алмазно-іскрового шліфування, а також плоско-шліфувального й токарного верстатів; при цьому застосовувався спеціальний генератор імпульсів струму. Досліджувалися фізичні й технологічні параметри процесу шліфування із застосуванням ТММ, особливості взаємодії різальної поверхні алмазних кругів з оброблюваним матеріалом із застосуванням сучасних приладів, апаратури й методик, використалися мікроскопи порівняння, електронні сканувальні, спеціальні силовимірювальні пристрої, профілограф-профілометр, прилади рентгеноструктурного аналізу, дифрактометр і ін. Практична цінність роботи полягає в тому, що вперше показано й реалізовано можливості застосування нової технології алмазно-іскрового шліфування твердих сплавів без МОТЗ поливом, а за допомогою мінімального твердого сухого змащування на основі вуглеводневих середовищ. Практичне значення має показана й реалізована можливість оцінки якості обробки не тільки за допомогою залишкових напружень і шорсткості поверхні, але й установленого взаємозв'язку названих характеристик якості та зносостійкості різальних інструментів, що дозволяє визначити загальну сумарну технологічну собівартість обробки, тобто зробити оцінку якості у вартісному вираженні. Результати розробок використовуються в навчальному процесі кафедри "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка.
