Шевель А. О. Етнокультурні чинники екобезпечного розвитку України.

У дисертації вперше у вітчизняній філософській науці здійснено аналіз проблем теоретичного і практичного характеру, пов'язаних з впливом етнокультурних чинників на екобезпечний розвиток України. Виявлено такі етнокультурні чинники як традиції природокористування (землеробство, скотарство), що характеризувалися екофільністю; система етнічних символів (символи хлібу, землі, води, вогню, обереги, представники флори та фауни), що представляють певне довкілля у його вихідному життєдайному значенні. Показано, що з усіх можливих стратегій розвитку вимогам сучасної української дійсності відповідає стратегія екобезпечного розвитку, яка може здійснюватись тільки в межах сформованості екологічної культури, що є цілепокладаючою діяльністю людини, спрямованою на організацію та трансформацію природного світу (об'єктів та процесів) відповідно до власних потреб та намірів. Виявлено, що екологічні цінності є важливою складовою соціокультурних орієнтацій українського суспільства та особистості, їх якісна своєрідність проявляється через розуміння специфіки фундаментального відношення "людина-природа" з урахуванням комплексних процесів взаємовпливу й взаємозалежності обох сторін даного відношення (гуманізація природи і натуралізації людини).