Сошнікова О. М. Соціокультурний контекст музейної комунікації

1. Об’єкт – культурно-антропологічний вимір музейної комунікації у її множинних репрезентаціях. Мета –на основі філософсько-антропологічного аналізу виявити специфіку соціокультурного контексту музейної комунікації. Методи: при визначенні методологічної бази дисертації автор спирався на комплексний підхід до вивчення проблеми музейної комунікації. Теоретичні результати та їх новизна. Вперше виокремлено культурософську і філософсько-антропологічну структуру музейної комунікації, елементами якої є всі рівні і сфери музейної діяльності, де експозиція є провідним комунікативним каналом, оскільки саме в ній виявляється внутрішня, символічна, часто знакова, суть речей; доведено, що музейна комунікація є соціокультурною технологією ствердження якісно нового ступеня цивілізаційного розвитку суспільства як інформаційного, здатного оптимально використовувати інформацію у всіх її проявах. Практичне значення роботи: дисертація сприяє подальшому філософсько-культурному дослідженню феномену музейної комунікації, демонструє можливості функціонального використання музейної комунікації у різних соціальних практиках, у культурній творчості, чим удосконалює механізм формування суспільної свідомості, національного менталітету, який впливає на такі значущі елементи національного світогляду, як самоідентифікація та самооцінка, ідеали і цілі, що, в свою чергу, буде сприяти ствердженню української нації як самодостатньої одиниці світової мультикультурної спільноти в умовах глобалізації.