Об'єкт - закономірності змін вмісту гумусу, його запасів, фракційно-групового складу, лабільної частини та колоїдної форми гумусу, параметрів показників родючості чорнозему опідзоленого важкосуглинкового, продуктивності польової сівозміни за різних норм добрив і систем удобрення. Мета - визначити зміни параметрів показників гумусового стану чорнозему опідзоленого важкосуглинкового під впливом тривалого застосування добрив у польовій сівозміні і встановити доцільні рівні насичення сівозміни органічними і мінеральними добривами та їх поєднання для забезпечення оптимальних фізико-хімічних показників ґрунту, умов живлення сільськогосподарських культур та охорони навколишнього природного середовища. Методи - польові та лабораторно-аналітичні дослідження, математично-статистичний та розрахунково-порівняльний. Теоретичні результати - розроблено теоретичні підходи до вирішення науково-практичного питання обґрунтування норм внесення органічних і мінеральних добрив на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому в польовій сівозміні на підставі вивчення вмісту, запасів, складу, динаміки і балансу гумусу, а також фізико-хімічних і фізичних властивостей ґрунту, що має важливе значення в підвищенні продуктивності культур та впровадженні ґрунтозбережувальної і економічно вигідної технології внесення добрив в умовах Правобережного Лісостепу України. Практичні результати - виявлено тісний взаємозв'язок між гумусонакопиченням у чорноземі опідзоленому і характером та ступенем тривалого антропогенного впливу на трансформацію його властивостей та зміну параметрів показників у напрямку формування розширеного відтворення родючості грунту. Це дозволяє за параметрами вмісту, запасів та якості гумусу проводити моніторинг розвитку ґрунтоутворення та обирати заходи його регулювання з метою підвищення продуктивності польової сівозміни. З метою збереження оптимальних параметрів показників гумусового стану ґрунтів виробництву рекомендовано за внесення лише мінеральних добрив у нормі N45 - 90P45 - 90K45 - 90 на 1 га площі сівозміни як органічне добриво залишати на полі не менше 60 - 70 % нетоварної частини врожаю, а за органічної системи удобрення з внесенням 9 - 18 т гною -- 10 - 30 %. За внесення 4,5 - 13,5 т гною в поєднанні з мінеральними добривами (N23 - 68P34 - 101K18 - 54) ця частка повинна становити не менше 30 - 50 %. Новизна - встановлено, що зростання вмісту органічних речовин у ґрунті відбувається у напрямку від мінеральної до органо-мінеральної системи удобрення, а також при застосуванні кожної з них за умов збільшення норм добрив, за виключенням низької норми (N45P45K45), де вміст і запаси гумусу тотожні. Обґрунтовано, що процес ґрунтоутворення за тривалого застосування добрив розвивається в напрямку розширеного відтворення родючості чорнозему опідзоленого, рівень якого більшою мірою визначається нормами добрив і меншою - системами удобрення, про що свідчать урожаї різних культур і продуктивність сівозміни в цілому. Ступінь впровадження - результати дисертаційних досліджень впроваджено в 2009 р. в ПП "Папужинці" Тальнівського району Черкаської області на площі 1350 га та в ФГ "Агрофірма "Базис" Уманського району Черкаської області на площі 1285 га. Також вони використовуються Державною установою Черкаський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції. Галузь - сільське господарство.
