Трегуб О. І. Німецька національна ідентичність після Другої світової війни: чинники динаміки, ідеологічні та культурні кордони.

У дисертації здійснено комплексне політологічне дослідження проблеми конструювання німецької національної ідентичності. Показано процес чергування використання традиційних та посттрадиційних конструктів національної ідентичності починаючи з середини ХІХ ст. і до початку ХХІ ст. Увага зосереджується на перманентній трансформації проекту культурної німецької нації у політичну наприкінці ХІХ ст. та упродовж ХХ ст. Зокрема, проаналізовано процес трансформування проекту культурної німецької нації у політичну наприкінці ХІХ ст.; вичерпність і втрату легітимності традиційних ідентитетів національної ідентичності після 1945 р.; конструювання кардинально протилежних національних ідентичностей у ФРН та НДР до 1990 р.; черговий початок модерного процесу націєтворення й конструювання національної ідентичності у знову об'єднаній ФРН у 1990 р. Головну увагу дисертантка приділяє впливові культурних та ідеологічних чинників у конструюванні німецької національної ідентичності від часу першого об'єднання Німеччини у 1871 р. і крізь кризу 1945 р. й повоєнне роз'єднання на капіталістичну ФРН та соціалістичну НДР до другого об'єднання у 1990 р. Визначаються причини кризи національної ідентичності у ФРН після 1990 р., що криються у неможливості через ряд політико-історичних причин апелювати до націоналізму у конструюванні національної ідентичності; у намаганні спростити конструювання національної ідентичності до вирівнювання економічних умов життя на усій території держави й відсутності суспільно-політичного консенсусу щодо шляхів і методів конструювання національної ідентичності ФРН; у неінтегрованості людей з відмінними культурними й етнічними ідентичностями у німецьку націю та суспільство, а також у перманентній кризі компліментарності як комунікативних навичок - етнічної компліментарності, так і компліментарності суспільних та економічних навичок і схильностей між Сходом та Заходом держави.