Плис В. М. Епізоотологічний моніторинг пастерельозу (холери) птиці та удосконалення діагностики.

У дисертації викладено матеріали з вивчення епізоотичної ситуації щодо пастерельозу (холери) птиці та наведено результати бактеріологічних досліджень з вивчення циркуляції збудника у птахогосподарствах різних форм власності на території України. Для прижиттєвої діагностики пастерельозу (холери) птиці запропоновано новий сучасний засіб. У процесі відпрацювання виготовлення компонентів діагностикуму підібрано оптимальну схему фіксації еритроцитів барана, удосконалено обробку фіксованих еритроцитів таніном. Проведено дослідження щодо сенсибілізації танізованих еритроцитів барана виробничим штамом Pasteurella multоcida № 1931. Визначено оптимальну схему імунізації півнів, гусей і кроликів з метою отримання специфічної гіперімунної сироватки крові до збудника пастерельозу. Дослідження гомогенатів тканин (залозистого шлунку, тимусу, селезінки, печінки, серця) загиблої птиці свідчать про те, що найвища концентрація пастерел спостерігалась у печінці (1:256) і серці (1:128). Показано, що РНГА, на відміну від РА, із застосуванням антигену антитільного еритроцитарного дає змогу контролювати епізоотичну ситуацію щодо пастерельозу (холери) птиці, відстежити приріст титрів специфічних антитіл, визначити ефективність імунізації птахопоголів'я.