Окорокова І. Г. "Українське неоязичництво як суспільне явище (1991-2011 рр.)"

Об'єкт дослідження: суспільні процеси, які вплинули на формування, поширення та еволюцію неоязичництва в Україні. Мета дослідження: комплексний аналіз причин виникнення та еволюції неоязичництва в Україні, ідейних та організаційних особливостей, соціального складу прихильників і динаміки його поширення, місця неоязичників у суспільстві. Предмет дослідження: українське неоязичництво як суспільне явище 1991–2011 рр.: соціальна база рідновірства, громадська діяльність, сприйняття у суспільстві, місце у міжконфесійних стосунках. Методи дослідження: порівняльно-історичний, історико-генетичний, ретроспективний, синхроністичний, статистичний. Результати дослідження і новизна: проведено комплексний аналіз зародження й трансформації ідеологічних засад та організаційної структури українського неоязичництва протягом років незалежності. Доведено зв’язок ґенези неоязичництва з етапами та особливостями українського націотворення і культурного піднесення. Охарактеризовано соціальну базу неоязичницьких організацій. Здійснено аналіз сприйняття неоязичництва українським суспільством. З’ясовано місце рідновірів у міжконфесійних стосунках. Сфера використання: підготовка узагальнюючих і спеціальних праць історичного та релігієзнавчого характеру; у викладацькій діяльності у вищих навчальних закладах, для аналізу перспектив подальшого розвитку українського неоязичництва та прогнозів щодо можливих проблем на релігійному ґрунті.