Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України (07 Історичні науки). - виконано у Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН України, захист відбувся у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2023
У дисертації на основі аналізу широкого кола джерел з урахуванням наявних теоретичних наукових розробок проаналізовано чинники, що вплинули на формування складу населення України в 1950 – першій половині 1960-х років. Такі фактори поділяються на три групи: соціально-економічні, соціально-політичні та пов'язані з впливом міжнародних відносин.
Дослідження показало, що загострення протиріч між економічною політикою влади та її оцінкою населення, зростання свободи думки, невдоволення репресивною політикою влади, недовіри до неї, зростання прихованої, а часом і відкритої опору тоталітарному режиму були важливими чинниками десталінізації СРСР.
Одним із проявів ставлення громадян України до економічної політики стало поширення розкрадання народного майна. Якщо крадіжки у громадян сприймалися вкрай негативно, то розкрадання державного майна розглядалося як один із засобів покращення власного матеріального добробуту. Фактично нав'язаний владою пріоритет національних цінностей вступив у протиріччя з системою цінностей, яка формувалася в процесі побутового спілкування.
Найбільшого поширення антирадянські настрої набули через прорахунки у здійсненні економічної політики. Негативно було сприйнято збільшення податків і платежів на користь держави. Особливо негативною була підписка на державні позики, яка зазвичай була примусовою. Антирадянські рухи найчастіше виражалися в поширенні листівок чи звернень відповідного змісту, сутичках, суперечках з владою. При цьому позитивно було сприйнято розширення асортименту товарів народного споживання та предметів першої необхідності, що передусім передбачалося для міського населення.
Водночас не варто вважати, що поширення критичних настроїв серед пересічних громадян перетворило більшість із них на опонентів чинного режиму. Попри невдоволення певними діями влади, більшість критично мислячих людей говорили лише про модернізацію існуючої системи, а не про її демонтаж. Критика на вищому рівні дій окремих партійних діячів сприймалася як дозвіл на критику місцевого керівництва. Був зафіксований сплеск критики місцевого партійно-радянського керівництва у зв'язку з арештом Л. Берії та критикою культу особи. Критичні зауваження стосувалися конкретних проявів у роботі чиновників. Найчастіше засуджувалося жорстоке адміністрування, побиття підлеглих, пияцтво. У випадках, коли такі дії місцевих керівників набували регулярного характеру або супроводжувалися жорстокістю до підлеглих, громадяни зверталися до вищих органів влади з проханням покарати винних. У найбільш резонансних випадках такі звернення закінчувалися переведенням чиновників на іншу роботу.
В українському суспільстві сформувалося чітке уявлення про можливість використання права на звернення у власних інтересах з метою отримання певних переваг. Таким чином. вони зводили рахунки та забезпечували собі кар’єрний ріст. Для окремих осіб регулярні звернення до вищих інстанцій навіть стали одним із елементів стилю життя.
Дослідженням встановлено, що визначальними чинниками міжнародних відносин, які вплинули на формування складу населення України, були сталінська підготовка до розв’язання Третьої світової війни, а також численні загострення відносин СРСР із західними країнами в період хрущовської «відлиги».
Для формування сприятливих правлячій верхівці політичних настроїв населення УРСР використовувалися різноманітні пропагандистські засоби та методи державного примусу. Переможне завершення Другої світової війни мало великий вплив на формування радянської ідентичності. Загальноприйняті цінності радянського суспільства, зокрема праця на державних підприємствах, пріоритет суспільної праці над сімейними цінностями, краще сприймалися на сході України, а приватновласницька ідеологія та пріоритет приватної ініціативи в економічній діяльності продовжували переважати на заході України. . Пріоритет колективу над індивідуальністю забезпечив відродження особистості. Постійні репресії, арешти, чистки призвели до знецінення людського життя, частково до емоційного відчуження. Руйнування національних традицій, звичаїв і цінностей спричинили цинізм і зростання злочинності.
