Полунін Р. А. Структура, сорбційні та магнітні властивості пористих координаційних полімерів на основі поліядерних комплексів 3d металів

Встановлено умови утворення пористих координаційних полімерів (ПКП) шляхом зв'язування поліядерних комплексів містковими лігандами бі- та три піридинового ряду. Показано, що в залежності від вибраного розчинника поліядерні комплекси можуть руйнуватися з утворенням координаційних полімерів, що містять блоки іншої будови, або входити до складу ПКП в незмінному стані. Використання конформаційно жорстких поліпіридинових лігандів сприяє утворенню 2D-полімерів з передбачуваною топологією, у той час, як використання конформаційно гнучких лігандів веде до утворення 1D координаційних полімерів, які не є пористими. Виявлено симбатну зміну параметрів елементарної комірки при зменшенні температури та десольватації/ресольватації. Встановлено, що збільшення довжини лінійного місткового ліганду веде до більшої конформаційної лабільності кристалічної гратки ПКП, і як наслідок, більшого діапазону зміни взаємного розташування 2D-сіток при десольватації/ресольватації, про що свідчить відмінність в сорбційній ємності досліджених сполук по азоту, водню та спиртах, алканах. Кристалічні гратки ПКП з лігандами тригональної симетрії є конформаційною жорсткими, ці сполуки характеризуються високою сорбційною ємністю за азотом та воднем. Показано, що десольватація сполук, що містять координаційно насичені іони металів у сольватованому і десольватованому стані, суттєво впливає на значення магнітної сприйнятливості (kМ) тільки за низьких температур. Описано ПКП кобальту(ІІ), десольватація якого приводить до більше ніж двократного зменшення kМ в діапазоні температур 2-300 K, що обумовлено зміною координаційного оточення іону Со2+ і "заморожуванням" його орбітального моменту. Ресольватація цієї сполуки етанолом або водою веде до відновлення магнітної сприйнятливості майже до рівня kМ вихідного ПКП.