Альков В. А. Харків наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття: дозвілля міських мешканців в умовах модернізації

Об’єкт дослідження – місто Харків, важливий адміністративний та культурний центр українських земель на теренах Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Мета дисертації – вивчення питань міського дозвілля як складової частини повсякденного життя мешканців міста Харкова наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Методи: історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний, структурний, історико-картографічний, методи соціології. Наукова новизна: дисертація є першим комплексним дослідженням міського дозвілля як складової частини повсякденного життя населення міста Харкова наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст.; на основі широкого кола джерел, більшість з яких вперше залучається до наукового обігу, визначено причини змін у міському дозвіллі та чинники впливу на нього, проаналізовано еволюцію його головних форм (народних гулянь, цирків та театрів, вживання міцних напоїв, читання, кіно, авіаційних свят) та їх особливості у великому місті, досліджено розмаїття, інфраструктуру, характер, взаємозв’язки та співвідношення традиційних та нових способів відпочинку, дано характеристику складу та смаків публіки, ролі дозвілля в житті мешканців міста, причин популярності, оцінено рівень життя та доступність дозвілля пересічному городянину, визначено ступінь інтенсивності культурного життя Харкова, показано роль дозвілля у формуванні специфічно міського способу життя та самосвідомості харків’янина, співвідношення попиту та пропозиції в розважальній сфері; дозвілля харків’ян уперше розглядається з точки зору цілісної міської спільноти, а не крізь призму окремих соціальних груп. Практичне значення: результати дослідження можуть бути використані для написання праць з історії міського дозвілля кінця ХІХ – початку ХХ ст., створення комплексних досліджень з історії модернізації, урбанізації та повсякденного життя міст; для підготовки спецкурсів з історії повсякденності, соціальної історії, історичного краєзнавства та урбаністики, а також у культурно-масовій, просвітній і музейно-виставковій роботі. Сфера використання: вищі навчальні заклади освіти.