Бунас А. А. Функціонування і стабільність мікробіоценозу ризосфери ріпаку за різного азотного живлення.

В дисертації вивчено вплив різних доз азоту на функціонування, стабільність, структуру мікробіоценозу та біологічну активність ґрунту ризосфери ріпаку. Внесення частинами великих кількостей азоту мінеральних добрив не порушує екологічного балансу, про що свідчать коефіцієнти оліготрофності та мінералізації. Обґрунтовано, що серед дослідних варіантів агроценозу найбільш стабільне та інтегроване існування мікробіоценозу спостерігається у варіанті з внесенням азоту у кількості 150 кг/га. Для вегетаційного досліду стабільний стан мікробіоценозу відмічали за внесення ячмінної соломи в поєднанні з 30 кг/га азоту. Виділенні домінантні бактеріальні ізоляти А-29 і К-11 з ризосфери ріпаку ідентифіковано як Bacillus subtilis А-29 і Pseudomonas aureofaciens К-11. В умовах вегетаційного досліду встановлено, що оброблення насіння ріпаку культуральною рідиною штамів B. subtilis А-29 і P. aureofaciens К-11 сприяє стабілізації мікробіоценозу, накопиченню сухої фітомаси відповідно на 20% та 15% та зменшенню втрати внесеного азоту мінерального походження у системі "рослина-субстрат" на 30% і 12%. Виділені та дослідження штами B. subtilis А-29 і P. aureofaciens К-11 представляють особливий інтерес для біотехнологічного виробництва біопрепаратів, які в подальшому можна використовувати в умовах сучасних технологій вирощування ріпаку (за високих доз внесених азотних добрив).