Антонова О. В. Політичні загрози стабільності нових демократій.

Дисертація присвячена з'ясуванню чинників, що порушують стабільність функціонування нових демократій та несуть загрози руйнування. На основі здійсненого аналізу встановлено, що є два типи політичних проблем, які створюють загрози стабільності нових демократій: інституційні та поведінкові. Виокремлено три основні інституції, дефекти функціонування яких можуть призвести до серйозних негативних наслідків для стабільності нової демократії: законодавчий орган, партійна система, вибори. Це головні інститути, які визначають конфігурацію всієї системи демократичного режиму. Тому дефекти роботи цих органів спричиняють ланцюгову реакцію порушень взаємозв'язків між іншими інституціями та їх функціональність. Поведінкові загрози руйнування демократичного режиму завжди пов'язані з одного боку з антисистемними елітами, а з іншого боку - з широкими верствами населення, які створюють загальний контекст, в якому розгортаються стратегічні взаємодії еліт. І хоча широка громадськість, як правило, ніколи не буває причиною руйнування демократії, вона є важливим чинником збереження чи руйнування демократії. Інституційні та поведінкові загрози тісно пов'язані між собою, адже політичні актори діють в рамках інститутів, а інститути діють через людей. Запорукою успішної консолідації нової демократії є налагодження системи демократичних інституцій, ефективно функціонування яких буде стримувати політичних акторів від антисистемних дій та сприяти росту лояльності широких верств до демократичного режиму.