Леонтьєва Л. В. Особливості запально-репаративного процесу при локальній кріодеструкції на тлі гострої та хронічної алкогольної інтоксикації

Дисертація присвячена з'ясуванню особливостей запально-репаративного процесу при обмороженні на тлі гострої та хронічної інтоксикації етанолом. Встановлено, що гостра алкогольна інтоксикація істотно не впливає на гістологічні і морфометричні показники запально-репаративного процесу при отмороженні. При хронічній інтоксикації етанолом запально-репаративний процес запізнюється і затягується. Це супроводжується більш вираженими деструктивними змінами в усіх шарах шкіри, порушенням типу колагену, що відкладається. Результати біохімічних досліджень показали, що за цієї умови спостерігається більший ступінь деполімеризації глікозаміногліканів та колагену в шкірі на фоні збільшення кількості неколагенових білків. У крові відзначається підвищення рівня гострофазних речовин - сероглікоїдів та хондроїтисульфату. Встановлено, що такі показники, як вміст загальних глікозаміногліка-нів, сероглікоїдів, сіалових кислот, загальних хондроїтинсульфатів у сироватці крові, можуть бути рекомендовані для ранньої діагностики обмороження. Отмороження супроводжується значним підвищенням концентрації середніх молекул у сироватці крові, і алкогольна інтоксикація призводить до ще більшого підвищення їх рівня. При цьому гостра алкогольна інтоксикація викликає більш значне, але короткочасне, зростання рівня середніх молекул, а хронічна - тривале. Це свідчить про те, що отмороження на тлі алкоголізації супроводжується більшою інтоксикацією і розвитком метаболічних порушень. При локальній кріодеструкції на тлі хронічної алкогольної інтоксикації відбувається найбільш значне зростання рівнів у крові лептину, вже в ранньому реактивному (3-я доба) і реактивному (7-а доба) періодах. Зростання рівнів інтерлейкіну-6 та фактору некрозу пухлини-альфа також було більшим, ніж в інших серіях, вже у дореактивному періоді. Високий рівень лептину та цитокінів зберігається і на 21 добу, що свідчить про затягування запалення і більш тяжкі порушення метаболічного стану.