Родічева І. С. Поняття "Пустота" у давньосхідній філософії як предмет компаративістського аналізу: шуньявада і даосизм.

Об'єкт дослідження – концепція Пустоти у давньосхідній філософії. Мета – осмислення концепції Пустоти у давньосхідній філософії на основі компаративістського аналізу вчень шуньявади та даосизму. Методи дослідження: компаративістський, термінологічного аналізу, історико-генетичний, системно-структурний. Теоретичні результати: наведено характеристику теоретико-методологічних підстав історико-філософських досліджень поняття "Пустота", концепції пустотності дхарм, доктрини тотожності сансари і нірвани і теорії "Анатмана". Доктрину "16 видів Шуньяти" і концепцію 7-ми аспектів даоської Пустоти розглянуто як єдине вчення про Пустоту, яка осягається в давньосхідній культурі через досягнення "містичного переживання", пустотного стану звільнення (мокша) або осяяння (мін). Визначено символічне осмислення Пустоти в двох розглянутих філософських системах через модель "безперервного" руху по "колу буття". Розкрито історико-філософське тлумачення базових характеристик давньокитайського поняття Дао як Пустоти, яке співвідноситься з "Споконвічною відсутністю" і зумовлює всі зміни субстанції "Ци". Запропоновано авторський варіант перекладу буддійського поняття нірвани, який більш точно корелює із визначенням пустотності та розкриває позитивний сенс цього слова: "припинення вітру незнання". Доведено взаємозв'язок базових понять "мадхьямікська Шуньята" і "пустотність Дао", взятих як незалежні одиниці філософського дискурсу у давньосхідній філософії. Обґрунтовано фундаментальну єдність двох філософських систем мислення (даосизму та шуньявади), яка виражена у подоланні подвійності та досягненні стану Пустоти. Наукова новизна дослідження: представлена робота є першим в українській історико-філософській думці досвідом комплексного компаративістського осмислення поняття Пустоти у двох давньосхідних філософських системах – шуньяваді та даосизмі. Практична значимість: результати дослідження можуть бути використані у науковій та викладацькій діяльності, а також можуть бути включені до курсів та спецкурсів з історії філософії, релігієзнавства та культурології.