Об'єкт: історичний дискурс формування освітньої системи єврейського етносу в Україні; мета: на підставах комплексного застосування системного, феноменологічного, культурологічного і синергетичного підходів визначити тенденції розвитку єврейської етнонаціональної освіти України в кінці ХІХ – на початку ХХІ століття; методи: порівняльно-історичний аналіз, системно-генетичний аналіз, метод герменевтичної інтерпретації; системно-історичний аналіз, типологізація, періодизація, систематизація, аналіз наукових джерел, педагогічної періодики, продуктів педагогічної діяльності, компаративний аналіз, статистичний аналіз, ранжування, метод врахування етнодемографічних чинників, інтерв’ю, анкетування, контент-аналіз, експертні панелі, SWOT-аналіз, екстраполяція трендів, сценарування; новизна: вперше вперше цілісно досліджено розвиток єврейського школознавства як соціокультурного феномену в предметному полі україноіудаїки, здійснено структурний аналіз системи єврейської етнонаціональної освіти в Україні на мікро-, мезо- і макрорівнях. Визначено періодизацію становлення системи єврейської освіти в Україні, що охоплює весь термін перебування євреїв на території нашої держави. Виділено п’ять етапів розвитку єврейської освіти в Україні в період з кінця ХІХ і до початку ХХІ століть, для кожного етапу встановлено мету й завдання освіти. Визначено тенденції розвитку єврейської освіти в Україні в досліджуваний період: виникнення приватних закладів освіти нового типу з правами державних; реформування традиційних форм освіти євреїв; секуляризація змісту освіти і перехід на російську мову навчання; започаткування дошкільної та професійної освіти; ідишізація і коренізація; згортання мережі єврейських навчальних закладів у 1930 рр.; руйнування системи єврейської освіти внаслідок Голокосту і політики державного антисемітизму в державі в післявоєнний період; виникнення „культурної течії“ (з середини 1970-х років); стихійне створення мережі формальних і неформальних освітніх закладів з середини 1980-х рр.; формування сектору недержавної освіти; введення державних освітніх стандартів і типових навчальних планів. Уточнено сукупність понять „традиційна єврейська освіта“ і „єврейська етнонаціональна освіта“ в широкому і вузькому значеннях. Набуло подальшого розвитку обґрунтування концептуальної моделі системи сучасної єврейської освіти в діаспорі, встановлено її компонентний склад (дерево цілей, завдання, функції), провідні підходи до формування змісту освіти: етнокультурний, релігійний і технологічний; результати дослідження можуть бути використані в стратегіях освітньої політики єврейських общин України і пострадянських держав, у розбудові систем етнонаціональної освіти міноритарних етносів; у формуванні етнокультурного компоненту змісту освіти в єврейських вищих навчальних закладах, у системі фахової підготовки та перепідготовки педагогічних працівників єврейських шкіл і дитячих садків; з метою здійснення горизонтальних зв’язків єврейських установ і общин, контролю з боку державних органів управління освітою; галузь - загальна педагогіка та історія педагогіки.
