Семікін М. О. Людиномірність сучасного етнопедагогічного знання: філософсько-освітній аспект

У дисертації з філософсько-освітніх позицій досліджено епістемологічні основи сучасного етнопедагогічного знання та експліковано людиномірність як методологічний принцип його творення, відтворення й трансляції. Виявлено можливості й предметні межі етнопедагогіки в культурному зростанні людини, що уможливило встановлення причин її обмежень, головними серед яких визначено посилене спрямування етнопедагогічної галузі знання в бік загальнонаукової та конкретно наукової методології (педагогічної) і повне ігнорування філософського рівня методології, що й ускладнило розвиток етнопедагогічного знання. Доведено, що сучасні соціокультурні виклики, зокрема процес національного відродження, модернізаційні зміни в освіті, у постнекласичному характері науки, криза сцієнтизму підвищили інтерес до світоглядно-духовних практик у розвитку знання, тому людиномірність концептуалізовано як методологічний і практичний орієнтир розвитку сучасного етнопедагогічного знання. У роботі узагальнено евристичні надбання гуманістики стосовно досвіду народного виховання, на який варто спиратися в процесі формування етнопедагогічної компетентності. У дисертації набуло подальшого розвитку розуміння етнопедагогіки, уявлення про міждисциплінарний синтез, експлікація методологічних підходів, спрямованих на розмаїття етнокультурного буття людини, а також удосконалено механізм імплементації людиномірного етнопедагогічного знання в педагогічну освіту України.