Руденко С. О. Патоморфологічні зміни головного мозку та легень у прооперованих хворих з приводу артеріальних аневризм та артеріовенозних мальформацій: особливості танатогенезу

Дисертація присвячена визначенню особливостей патоморфологічних змін головного мозку і легень та встановленню їх ролі у танатогенезі при розривах АА та АВМ у пацієнтів після нейрохірургічних втручань, для обґрунтування заходів їх профілактики й корекції. На основі аналізу 244 летальних випадків легеневих ускладнень при ВМК, зумовлених розривами артеріальних аневризм та артеріовенозних мальформацій визначено основні ланки танатогенезу. Частота морфологічної верифікації легеневих ускладнень при ГПМК складала 86,3%. У випадках смерті протягом п'яти діб після операції пневмонії виявлено в 15,7% (р<0,05); при ГПМК внаслідок розриву АА - 39,4 % (р<0,05). В 58,2% випадків пневмонічна інфільтрація виявлена на боці протилежному внутрішньомозковій гематомі. У випадках гострого мозкового геморагічного інсульту достовірно частіше виникає двобічна пневмонія. Встановлено, що вирішальною ланкою танатогенезу й розвитку легеневих ускладнень є вид та рівень й обсяг ураження головного мозку, не залежно від причин крововиливу. У ранні терміни після операції безпосередньою причиною смерті є інтрацеребральні вітальні ускладнення. З другої доби розвиваються набряк легень й ознаки гострого легеневого дистресс-синдрому, з п'ятої - бронхопневмонії. В подальшому переважають інфекційні й нейротрофічні ускладнення. Легеневі ускладнення погіршують перебіг захворювання й результати нейрохірургічного лікування ГПМК. Підвищення ефективності їх діагностики та удосконалення схем лікування потребує удосконалення стандартів ведення цієї категорії пацієнтів.