Дисертація присвячена виявленню патоморфологічних критеріїв ураження гломерулярного та тубуло-інтерстиціального компонентів нирок при імунокомплексних захворювання нирок у пацієнтів з ко-інфекцією ВІЛ\вірусний гепатит С.
Дисертаційне дослідження полягало у внутрішньогруповому та міжгруповому аналізі клінічних (генедерні, вікові, імунологічні та нозологічні дані) та патоморфологічних(гістологічні, гістохімічні та імуногістохімічні дані) характеристик обраних груп.
Було виявлено, що при розподілі за віковим показником серед пацієнтів з ко-інфекцією ВІЛ/Вірусний гепатит С, що не отримують антиретровірусну терапію (40,9±7,07 років), пацієнтів з ко-інфекцією ВІЛ/Вірусний гепатит С, що отримують антиретровірусну терапію та пацієнтів з ВІЛ, що отримують антиретровірусну терапію (середній вік - 37,9±6,2 років) різниця відсутня (р>0,05). Пацієнти з ко-інфекцією ВІЛ\Вірусний гепатит С незалежно від прийому терапії на відміну від пацієнтів з ВІЛ, що приймають терапію, були переважно чоловічої статі. Аналіз клінічних характеристик показав, що у пацієнтів з ко-інфекцією ВІЛ\ вірусний гепатит С, що не отримували терапії, та з моноінфекцією ВІЛ, що отримували терапію, переважала IV клінічна стадія ВІЛ-інфекції.
При опрацюванні клінічних діагнозів встановлено, що у більшості випадків (50-66,7%) була відсутня інформація щодо ураження нирок у будь-якій рубриці діагнозу, зокрема в жодному випадку при встановленому діагнозі «Хронічний вірусний гепатит С у поєднанні з цирозом печінки».
Дослідженя морфологічних особливостей починалось з гломерулярного апарату нирок і було виявлено переважання наступних зміни серед пацієнтів з ко-інфекцією ВІЛ\вірусний гепатит С, які приймали та не приймали антиретровірусну терапію, порівняно з пацієнтами з ВІЛ-інфекцією.
Оцінка тубуло-інтерстиціального компоненту нирок не продемонструвала значимих відмінностей між частотою виявлення інтерстиціальних вогнищевих лімфогістіоцитарних інфільтратів.
Було з’ясовано, що дія вірусного гепатиту С, як головного альтеративного фактору, проявлялася в ураженні мезангіума та базальних мембран капілярів (найнижчі показники у групі з моноінфекцією, p<0,05), а інші визначені морфологічні критерії є результатом дії ВІЛ або взаємопотенціюючої дії обох вірусів.
Під час аналізу клініко-морфологічних корреляцій виявлено зворотню клініко-патоморфологічну залежність компонентів морфологічного спектру імунокомплексного ураження нирок серед пацієнтів з ко-інфекцією ВІЛ/Вірусний гепатит С від рівня CD4 у периферичній крові.
Отримані результати з використанням покритерійного опису при патогістологічному дослідженні нефробіоптатів нирок пацієнтів з ко-інфекцією ВІЛ\вірусний гепатит С свідчать про доцільність його застосування для виявлення субнозологічних, доклінічних змін ниркових компонентів та прогнозування розвитку хронічної хвороби нирок. Ідентифікація імунокомплексної природи ураження нирок повинна передбачати включення патології нирок, як компоненту основного захворювання: ВІЛ-інфекції, ко-інфекції ВІЛ\ Вірусний гепатит С у відповідній рубриці, як вірус-асоційованого імунокомплексного ураження при формулюванні клінічного\патологоанатомічного діагнозів, патологогістологічного заключення.
