Сивак Л. М. Концепція людини і доби в романах та п'єсах Михайла Стельмаха: духовно-етичний дискурс.

У дисертації досліджено ідейно-естетичну парадигму творчості класика української літератури Михайла Стельмаха, зокрема проблему людини та суспільства в контексті тоталітарної епохи як у романній, так і в драматургічній формах художнього мислення письменника. Шляхом цілісного аналізу морально-етичної проблематики і особливостей поетики романів та споріднених за сюжетом з ними п'єс М. Стельмаха осмислено еволюцію ідейно-естетичних поглядів автора; окреслено систему проблемно-тематичних комплексів з виразним домінуванням духовно-етичних категорій; виявлено ключові образи романного та драматургічного дискурсу письменника в контексті осмислення їх ментально-психологічних домінант і засобів характеротворення. Адекватність ідейних акцентуацій письменника, майстерність у змалюванні характерів і ситуацій окреслюється відповідно до природи як епічних, так і драматичних жанрів, виявляється співвідношення реалістичного, лірико-психологічного та неоромантичного способів моделювання художньої дійсності у творчій спадщині митця.