Себов В. І. Прогнозування та профілактика травматичного остеомієліту у хворих з переломами нижньої щелепи

Дисертаційна робота присвячена проблемі підвищення ефективності лікування травматичних переломів нижньої щелепи та зниження частоти посттравматичних ускладнень. В результаті проведених досліджень було встановлено, що найбільшою інформативністю для прогнозування вірогідності розвитку травматичного остеомієліту є показник неблагополуччя перелому, швидкість осідання еритроцитів, лейкоцитарний індекс інтоксикації, проба з правцевим анатоксином, показник тонусу судин і реографічного індекс. На підставі отриманих даних розроблена математична модель для прогнозування травматичного остеомієліту при переломі нижньої щелепи. Її прогностична цінність підтверджена у 83,3% спостережень. Використання даної моделі дозволило виявити хворих зі схильністю до розвитку запальних ускладнень і розділивши їх на групи ризику, проводити комплекс профілактично-лікувальних заходів індивідуально в кожній групі в залежності від результату прогнозу. Вивчення стану гемодинаміки у хворих з переломами нижньої щелепи дозволило встановити, що порушення кровообігу в зоні травми обумовлено не тільки анатомічним ушкодженням судин, але і змінами функціонального характеру, зокрема вазоконстрикцією. Проведені дослідження показали, що для нормалізації кровообігу пошкоджених тканин можливе використання блокади периферичних чутливих і симпатичних волокон, що підтверджено даними реографії (збільшення амплітудних характеристик реограми в середньому на 66,9% і зниження судинного тонусу на 34,8%). Використання запропонованого комплексу профілактичних заходів у хворих з переломами нижньої щелепи знизило частоту розвитку травматичного остеомієліту в 2,6 рази.