Об'єкт дослідження процес державного регулювання охорони довкілля засобами непрямого впливу. Мета дослідження - узагальнення й розвиток науково-теоретичних підходів та практичних заходів підвищення ефективності державного регулювання природоохоронної діяльності засобами податкової політики. Методи дослідження: аналізу та синтезу; системного та порівняльного аналізу; графічний; регресійний аналіз; імітаційного моделювання. Дістало подальшого розвитку: методичний підхід до обґрунтування важелів державного регулювання, який, на відміну від існуючих, базується на результатах імітаційного моделювання наслідків зміни стимулюючого впливу держави з використанням показника обсягу викидів в атмосферу у розрахунку на одиницю вартості продукції, що дозволяє оцінити обсяги державних витрат; система показників, які характеризують політику держави у сфері охорони атмосферного повітря, що, на відміну від існуючих, включає показник стимулюючого прояву, використання якого дозволяє відобразити частку витрат, спрямованих на усунення шкідливих викидів, у загальній сумі прямих екологічних витрат емітента таких викидів; методичний підхід до оцінки якості важелів державного регулювання забруднення атмосферного повітря, який, на відміну від існуючих, передбачає розрахунок ефективної ставки оподаткування, що дає змогу визначити вартість забруднення атмосферного повітря. Удосконалено: методичний підхід до визначення розміру пільг з метою стимулювання природоохоронної діяльності, що, на відміну від існуючих, ґрунтується на використанні оцінки природних факторів та екологічного збитку і дозволяє враховувати не лише вартісну, але й екологічну складові; класифікацію функціональних можливостей регулюючого впливу держави на охорону довкілля, яка, на відміну від існуючих, передбачає виокремлення узгоджувальної підфункції, реалізація якої здійснюється за рахунок здатності податків екологічного характеру враховувати негативні зовнішні прояви економічної діяльності, що дозволяє регулювати ступінь узгодження інтересів у суспільстві. Наукові результати використовуються у роботі Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України (довідка № 368/5 від 10.11.2011 р.) та Харківського національного економічного університету (довідка № 12/85-48-58 від 12.07.2012 р.).
