Ростама Ш. . Молекулярно-клітинні механізми адаптації Dunaliella viridis Teodor. до високих концентрацій міді

Обєкт дослідження: мідєчутлива і мідєрезистентна культура мікроводорості Dunaliella viridis Teodor. var. viridis f. euchlora, штам IBASU-A N 29 та лабораторні щури лінії Вістар. Мета дослідження: Метою роботи було дослідження багаторазових послідовних впливів різних токсичних концентрацій сірчанокислої міді на метаболізм нуклеїнових кислот і деякі показники про- та антиоксидантної системи в культурі Dunaliella viridis і взаємозв'язок біохімічних змін з клітинним рівнем відповіді на ці зміни. Методи: метод мічених ізотопів, спектрофотометрія, атомно-абсорбційна спектрометрія; мікроскопія, полярографічний метод, статистичний метод. Теоретичні й практичні результати, новизна: Показано, що послідовні багаторазові внесення сірчанокислої міді в культуру Dunaliella viridis або внутрішньоочеревинне введення її тваринам супроводжувалось формуванням стійкості як у тварин, так і у рослин до летальних доз. Виявлено, що гормезисний ефект, який забезпечує адаптацію організму до токсичних сполук, залежить від схеми і доз попередніх введень. Уперше показано, що формування адаптивного епігенотипу супроводжувалося зниженням інтенсивності дихання Dunaliella viridis, втратою рухливості і зміною форми клітин, а в разі іонів міді і свинцю ? формуванням клітинних агрегатів. Уперше показано, що іони важких металів можуть бути розділені на дві групи за здатністю формувати клітинні агрегати у Dunaliella viridis: індукувати і не індукувати агрегатоутворення. Показано, що різні метали, наприклад мідь, свинець і кадмій виявляють виражені відмінності в дозочасовому характері знерухомлення клітин і процесі агрегатоутворення. Уперше на моделі резистентної культури Dunaliella viridis доведено оборотність індукованого агрегування клітин та доведено їхню роль в адаптації клітин до токсичних концентрацій іонів важких металів. Виявлені дозочасові особливості втрати рухливості клітин Dunaliella viridis за присутності різних іонів металів дозволяють не тільки визначати межі токсичності різноманітних речовин, але і виявляти наявність тих чи інших сполук у водному середовищі. Галузь використання результатів роботи: Виявлений зв'язок між функціональною активністю геному, рухливістю клітин і формуванням клітинних агрегатів дозволяє використовувати культуру Dunaliella viridis як перспективний клітинний біосенсор.