Блащук В. В. Вплив електромагнітного опромінення на властивості мікобактерій у відходах тваринництва

За результатами аналізу забруднення агросфери Вінницького регіону відходами тваринництва встановлено, що основною проблемою у фермерських господарствах стала утилізація та знезараження гною. Господарства області забезпечені офіційними гноєсховищами лише на 20%. З метою раціонального використання земельних ресурсів деякі господарства розміщують гноєсховища поблизу ЛЕП. Дослідження проб гною з таких гноєсховищ у господарствах, де фіксували захворювання на туберкульоз великої рогатої худоби, виявили існування живих клітин Mycobacterium, незважаючи на стресові температурні чинники. У разі надходження відходів тваринництва до навколишнього природного середовища без попередньої обробки та знезараження існує загроза інфікування збудниками інфекційних хвороб навколишнього природного середовища впродовж тривалого часу. Доведено, що за дії електромагнітного опромінення на мікобактерії значно зростає їх репродуктивна активність. У дослідних культур тривалість фаз розвитку зменшується вдвічі на відміну від контрольних культур. Цим пояснюється висока репродуктивна активність опромінених культур мікобактерій. Таким чином, електромагнітне опромінення активізує репродуктивну активність мікобактерій завдяки біологічним змінам, які відбуваються в клітині внаслідок його дії, що підтверджено морфологічними даними. Встановлено, що під впливом екологічних чинників мікобактерії із типових форм трансформуються в інші, в т. ч. ті, які фільтруються. Показано, що адаптивні форми мікобактерій за дії електромагнітного опромінення можуть пристосовуватися до природних і антропогенних впливів, рости та розвиватися у відходах тваринництва, а за певних умов реверсувати у типові бактеріальні форми. Вперше розроблено спосіб прискореного виявлення мікобактерій у навколишньому природному середовищі з використанням електромагнітного опромінення. Запропоновано поживне середовище для прискореного виявлення біобезпеки відходів тваринництва (результат на 1-10 добу).За існуючою технологією затрати на 1000 досліджень становлять 4150 грн, тоді як за запропонованою технологією - 1700 грн. Економічний ефект від її впровадження у виробництво становить 2450 грн на 1000 досліджень.