Мороз Г. В. Свобода суб'єкта як умова наукового пізнання (методологічний аналіз).

Обґрунтовано, що в науковому пізнанні свобода здійснюється не в тому, що вона спрямована на саму себе і сама є об'єктом своєї власної діяльності, а в тому щоб формувати інтенціональне відношення, яке відкриває суб'єкта по відношенню до об'єкта, а не закриває його можливості традиціями, нормами, формами та ін. науковості. Розкрито відношення раціональності і свободи як динамічну єдність становлення сучасної науки, тим самим конкретизовано обґрунтування, що рефлексивна діяльність реально діючого в науці суб'єкта пізнання полягає у виявленні та розвитку потенційно існуючих передумов і підстав наукового знання, які повинні лежати в основі його пізнавальної позиції суб'єкта. Слід розглядати крім реально діючого в науці суб'єкта, потенційну суб'єктивну позицію, обмежену нормами наукової раціональності. Доводиться, що сутність рефлексії діючого суб'єкта полягає в актуалізації нової пізнавальної позиції, відповідальної за цільову спрямованість реального руху наукового знання.