Крамченков А. Б. Спектрометрія пружного розсіяння з високою роздільною здатністю на пучках прискорених іонів

Дисертаційна робота присвячена аналізу факторів, що впливають на граничну роздільну здатність методів пружного розсіяння іонів. В роботі показано підвищення роздільної здатності у 10 разів (з 15-30 кеВ до 1,5-3 кеВ за енергії первинних іонів 1 МеВ) за рахунок використання електростатичного спектрометра замість стандартного напівпровідникового детектора, а також за рахунок зменшення розкиду енергії первинних іонів. В ході виконання дисертаційної роботи у складі аналітичного прискорювального комплексу ІПФ НАН України створений новий канал пружного розсіяння, оснащений прецизійним електростатичним спектрометром з відносною енергетичною роздільною здатністю 3·10-4. Продемонстрована можливість дослідження поверхні розплавлених металів методом резерфордівського зворотного розсіяння та експериментально показано, що при куті розсіяння 38° вклад шорсткості поверхні зразка в роздільну здатність методу не перевищує 1,8 кеВ. За рахунок оптимізації іонно-оптичної системи збільшена густина іонного струму на мішені приблизно у 60 разів, що дозволило звузити стабілізаційну щілину прискорювача, і завдяки цьому зменшити енергетичний розкид первинного пучка до 0,9 кеВ на 1 МВ прискорюючої напруги. На створеному аналітичному каналі пружного розсіяння методом ядер віддачі визначене стехіометричне співвідношення в зразку пресованої губки гідриду титану. Показано, що на один атом титану в зразку приходиться менше двох атомів водню.