Коляда О. М. Патогенетичне обґрунтування принципів корекції порушень імунологічної реактивності при інфекційному процесі на тлі низькодозового рентгенівського опромінення

Виявлено, що тотальне низькодозове фракціоноване рентгенівське опромінення призводить до системного зростання рівнів TGF-? і IL-10, що створює умови для пригнічення ефекторних механізмів імунологічної реактивності, яке проявляється зниженням рівнів сироваткових цитокінів IFN-бета та IL-4, пригніченням поглинальної активності фагоцитів, підвищенням рівня циркулюючих імунних комплексів і зменшенням комплементарної активності сироватки крові. На моделі кандидозного сепсису в опроміненому організмі отримані нові дані, що свідчать про депресивний вплив обраного режиму опромінення на протиінфекційний захист, так як набагато більш високі рівні циркулюючих імунних комплексів у порівнянні з неопроміненими тваринами пов'язані з порушенням функції елімінації з боку фагоцитарних клітин і системи комплементу. Вперше доведено, що поглиблення дисбалансу про- і протизапальних цитокінів в умовах гострого дисемінованого кандидозу є одним з ключових показників дестабілізації діяльності імунної системи. Отримано дані про нові механізми позитивного впливу глутаміл-триптофану на перебіг інфекційного процесу, пов'язані зі стимуляцією моноцитарно-макрофагальної ланки імунітету і його протизапальною дією, що забезпечувало відновлення балансу IFN-гама/IL-10. Глутаміл-триптофан сприяв формуванню більш ефективної специфічної гуморальної відповіді на антигени Candida albicans,а також знижував ступінь обсіменіння внутрішніх органів і відсоток тварин з генералізованою формою інфекційного процесу.