Губар О. С. Недопустимість зловживання правом у цивільному праві України

Дисертація присвячена дослідженню інституту недопустимості зловживання правом у цивільному праві України. Висвітлюється еволюція і порівняльно-правова характеристика недопустимості зловживання правом в цивільному праві України. Досліджуються поняття, елементи та класифікація зловживання правом. Доводиться доцільність визнання зловживання цивільним правом різновидом недобросовісного здійснення цивільного права, що дає підстави розглядати зловживання правом у вузькому та широкому розумінні як зловживання суб'єктивним цивільним правом (зловживання правом у вузькому розумінні) і завідомо недобросовісного здійснення цивільних прав (зловживання правом у широкому розумінні). Доводиться доцільність кваліфікації зловживання правами батьків як виду зловживання правом і поширення на ці приватно-правові відносини положень ст. 13 ЦК України про зловживання правом і необхідність приведення положень Сімейного Кодексу України про недопустимість зловживання батьківськими правами і правами осіб, які заміняють батьків, у відповідність з нормою ЦК про зловживання правом (ст. 13 ЦК України). Визначаються правові наслідки зловживання правом, зокрема обґрунтовується доцільність визнання відмови в захисті права єдиним правовим наслідком зловживання правом. Застосування інших правових наслідків можливе за умови, якщо такі правові наслідки прямо передбачені відповідною ("рідною") нормою закону.