Об'єкт дослідження механізми розвитку патології репродуктивної системи у жінок; мета встановити патогенетичне значення місцевих неспецифічних протеїназ і їх інгібіторів у механізмах розвитку патологічних процесів в жіночій репродуктивній системі; методи біохімічні, біологічні, морфологічні, інструментальні та статистичні; новизна та результати - у результаті комплексного вивчення процесів протеолізу в цервіко-вагінальних, маткових змивах і фолікулярній рідині у жінок з різною патологією репродуктивної системи встановлені регіональні особливості активності неспецифічних протеїназ та їх інгібіторів; вперше показано, що в цервіко-вагінальних змивах активність неспецифічних протеїназ найбільш висока, а активність інгібіторів мінімальна; у маткових змивах активність інгібіторів наростає, а активність протеїназ знижується; у фолікулярній рідині рівень інгібіторів досягає найбільш високих значень при мінімальній активності протеолітичних ферментів; вперше показано, що в стані протеїназ-інгібіторної системи цервіко-вагінальних змивів жінок відзначається формування дисбалансу в залежності від віку та за наявності безпліддя; збільшення віку жінки і перехід до періоду пре- і постменопаузи супроводжується збільшенням еластазоподібної і трипсиноподібної активності цервіко-вагінальних змивів і зниженням рівня місцево синтезованих кислотостабільних інгібіторів (КСІ) протеаз; у жінок з безпліддям виявлено достовірне підвищення рівня КСІ і зниження рівня антитриптичної активності в порівнянні з цими показниками у здорових жінок; вперше проведено вивчення стану протеїназ-інгібіторної системи у цервіко-вагінальному секреті жінок при порушенні біоценозу піхви; показано, що в стані компонентів протеїназ-інгібіторної системи розвивається дисбаланс, найбільш виразний при формуванні вагініту, і ступінь його виразності залежить від рівня лейкоцитарної інфільтрації і бактеріального обсіменіння цервіко-вагінального секрету; вперше проведено порівняльну характеристику маркерів запального процесу при гіперплазії ендометрія (ГЕ); встановлено, що більш тяжка форма ГЕ поєднується зі зростанням виразності запальних змін, які проявляються підвищенням активності протеїназ, зниженням рівня їх інгібіторів, зростанням рівня прозапальних цитокінів в маткових змивах і збільшенням експресії CD45+ у тканині ендометрія; впроваджено в навчальний процес кафедр патофізіології ДУ "Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського", Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, Харківського національного медичного університету, ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія", Запорізького державного медичного університету, Одеського національного медичного університету, ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова; галузь використання науковий і педагогічний процеси кафедр патологічної фізіології та гістології медичних навчальних закладів, лікувально-діагностичний процес відділень акушерства та гінекології, лабораторій та діагностичних центрів.
