Малинка Ю. Г. Феномен толерантності в умовах становлення громадянського суспільства: системно-організуючі функції

Уперше у вітчизняній соціально-філософській літературі толерантність розглядається як принцип розбудови громадянського суспільства. Автором дисертації розкрито методологічні принципи дослідження толерантності та громадянського суспільства, які розвиваються і взаємодіють у сучасному світі. У роботі проаналізовано значення та закономірності системно-організуючого впливу толерантності на розбудову громадянського суспільства, що забезпечує його самозбереження, виживання, самовідтворення. Досліджено функціональну своєрідність толерантності в розбудові громадянського суспільства. У роботі вдосконалено тлумачення терміна "толерантність" як багатовимірного, багатоаспектного складного явища, яке перестало бути проблемою однієї зі сфер суспільного життя, а отримало статус глобальної соціокультурної проблеми, що проявляється в усіх сферах суспільства, соціуму в цілому, а також тлумачення терміна "громадянське суспільство" як сукупності всіх громадян, їх вільних об'єднань та асоціацій, пов'язаних суспільними відносинами, що характеризуються високим рівнем суспільної свідомості та політичної культури, які перебувають за межами держави, її директивного регулювання й регламентації, але гарантуються та охороняються державою. Обґрунтовано, що толерантне ставлення всіх громадян до одвічних історичних традицій українського етносу, толерантність та відкритість українців до здобутків і надбань інших етносів є вагомою передумовою для розбудови громадянського суспільства. Зазначено, що тільки з урахуванням принципів толерантності можна буде утворити й реалізувати дійсно діяльне, духовно багате громадянське суспільство з високим моральним потенціалом кожного його громадянина.