Мисак Т. В. Керування матричними перетворювачами з використанням ковзних режимів

Об’єкт дослідження: Процеси перетворювання частоти та напруги з використанням статичних напівпровідникових перетворювачів з матричною топологією на повністю керованих ключах двосторонньої провідності. Мета роботи: Розвиток теорії матричних перетворювачів шляхом створення нових методів керування в рамках недетермінованих систем з використанням ковзних режимів для покращення якості вхідної та вихідної електроенергії перетворювачів. Методи дослідження: методи теорії систем із змінною структурою; методи якісної теорії динамічних систем; векторна алгебра; методи перетворювання координат; метод просторових векторів; теорія електричних кіл; методи теорії кінцевих автоматів; математичне моделювання проводилось в середовищі MATLAB; крос-емулятор dSpace, Code Composer Studio. Теоретичні та практичні результати і новизна: Вперше запропоновано векторну стратегію синтезу структур керування МП в класі систем із змінною структурою та ковзному режимі, що використовує тривимірний вектор для формування просторових векторів вихідної напруги та вхідного струму МП; розроблено симплексний метод керування МП, який відрізняється мінімально можливими значеннями модулів векторів фазових швидкостей та забезпечує отримання заданої напруги з нульовою статичною та мінімально можливою динамічною похибками; вперше проведено декомпозицію формалізованого векторного методу керування МП, що полягає у визначенні співвідношень, які дозволяють з геометричного представлення отримати аналітичний опис векторного модулятора; запропоновано нову кінцево-автоматну модель системи керування МП, що відрізняється можливістю дослідження процесів за допомогою чисельних методів аналізу та технічної реалізації на базі єдиного математичного опису. Предмет і ступінь впровадження: використовуються в розробках Запорізького електроапаратного заводу, науково-виробничого підприємства „КЕП”, НВО „Перетворювальна техніка” і рекомендовані для використання в навчальному процесі НТУУ „КПІ”, НТУ „ХПІ”, Запорізької ДІА МОНУ. Ефективність впровадження: Збільшення к.к.д. комплектних електроприводів на 2% Сфера використання: Підприємства електротехнічного профілю. (див. продовження).