Об'єкт дослідження - великі хижаки Українських Карпат. Мета - оцінити біоценотичну роль великих хижаків в сучасних екологічних умовах Українських Карпат, з'ясувати їх мисливськогосподарське значення. Методи дослідження. Польові (обліки чисельності, картування ділянок, пошук лігвищ, ідентифікація особин за слідами життєдіяльності); камеральні (аналіз екскрементів та решток здобичі, анкетування); статистичні (створення електронної бази даних, обрахунки, математичний аналіз). Наукова новизна - вперше в Україні виявлено загальні та видові закономірності динаміки чисельності та щільності населення популяцій великих хижаків Українських Карпат; з'ясовано сезонний склад кормових раціонів великих хижаків у різних екологічних умовах; встановлено, що біоценотичний вплив ведмедя на оленеподібних незначний, 0,2-3,5% від кількості випадків загибелі їх від хижаків. Потенційне хижацтво вовка стосовно оленеподібних складає 8,0-82,1%, а рисі стосовно сарни -11,7-89,2%; встановлено, що найсуттєвішим фактором смертності великих хижаків стало полювання, особливо браконьєрське, воно визначає стан і динаміку чисельності їх угруповань; з'ясовано санітарно-епідеміологічне значення великих хижаків, яке полягає в тому, що вони є природним джерелом сказу, а також можуть сприяти поширенню гельмінтів й інших захворювань; обґрунтовано дії щодо червонокнижних видів ведмедя бурого і рисі та засади регулювання чисельності вовка і лиса. Поглиблено та доповнено дані про особливості біології та екології великих хижаків в умовах антропогенно трансформованих біотопів Українських Карпат; методи обліку чисельності великих хижаків; відомості щодо участі великих хижаків у поширенні рабічної інфекції. Практичне значення. Для лісомисливських господарств розроблено рекомендації щодо обліку чисельності великих хижаків в умовах Українських Карпат. Дана оцінка впливу великих хижаків на масові види мисливських тварин і визначена допустима щільність вовка і лиса на одиниці площі. Запропонована стратегія ставлення до кожного з досліджуваних видів великих хижаків. Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані при розробці програм з організації моніторингу та керування популяціями великих хижаків в Україні, а також можуть бути застосовані у практичній діяльності мисливських господарств, заповідників, національних парків, інших природоохоронних та виробничих, зокрема лісогосподарських структур. Галузь використання: лісомисливське господарство.
